Бобли – стародавнє село. В історичних документах початку ХVІ ст. воно називалося Болби, Бовбли, Болбодо. 3 покоління в покоління передається легенда про назву села: на його землях висаджували боби, а на болоті росла лоза, з якої дерли лика й виготовляли взуття - постоли ; звідси - Боблик, а потім Бобли. В урбчищі Рудники на поверхні грунту знаходились невеликі кульки у вигляді бобів (ржавого кольору), а звідси Болби - пізніше Бобли.
Історична довідка
В 1508 році, 28 травня в Бресті король Сигизмунд І видав грамоту, якою віддав в володіння, князю Андрію Олександровичу Сангушко, замок Володимирський разом з селами, в тому числі й Бобли за 1000 злотих. Таким чином с. Бобли в той час входило в склад Володимирського повіту і належало Турійській волості.
За заслуги перед державою 15 вересня 1515 року король Сигизмунд І другою грамотою нагородив сина Андрія Сангушка – Романа маєтками, в тому числі Бобли, Селець, Силовичі. Всюди в грамотах село називається Болбли, Бовбли, Болблово. В 1517 році князь Роман Сангушко загинув в битві з татарами. Таким чином вся Турійська волость в тому числі й Болбли перейшли до його батька Андрія Олександровича Сангушки. Після смерті князя Феодора Андрійовича Сангушки село Бобли перейшло до сина, в 1568 році, Романа Феодоровича Сангушко, великого гетьмана Литовського. Після смерті князя Феодора село Бобли досталось сину його князю Роману Романовичу Сангушко. Той помер бездітним і село Бобли перейшло до його рідної сестри, Олександри Романівни. Яка вийшла заміж за князя Януша Івановича Заславського. Таким чином село Бобли перейшло до князів Заславських. Князь Януш помер 4 серпня 1629 року і село Бобли перейшло з другими маєтками до сина, князя Владислава Заславського, старости Луцького і воєводи Краковського.
В селі збудована церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Вона побудована в 1876 році на пожертву прихожан при священику Михайлу Сайковичу. На місці старої церкви, теж Покровської, про яку згадується, що вона невідомо ким і коли була побудована, дерев’яна з такою дзвіницею. Вона була зруйнована в 1962 році, зірвані куполи і переобладнана на спортзал. В 1990 році при підтримці колгоспу та прихожан була відбудована, поставлені куполи, відремонтована і пофарбована 26 січня 1991 року з благословення єпископа Луцького і Волинського Варфоломія, була заново освячена Благочинним Ковельським і Турійським протоієреєм Жаборецьким.
Священнослужителі прихода: Іоан Антонович Ржондковський (з 21 травня 1832 року по 1865 рік.); Михайло Антонович Сайкович (з 1865.); Стефан Іванович Баторевич (з 1898.); З 26 січня 1991 року, з дня відкриття церкви, і до цього часу 2008 року - настоятелем храму є протоієрей Миколай Фатич.
wikipedia.org
Сьогодення
Колгосп міліонер перетворився на колгосп для міліонерів. Приватна фірма викуповує всю землю і будівлі колгоспу.
На приватній землі тепер працює отака техніка. А раніше ще в 1966 році колгосп налічував 24 трактори, 6 зернових комбайнів та 16 вантажних машин.
Будівлі колгоспу в жахливому стані.
Все розвалюється. А починалось так.
Наприкінці 1940 року колишні підпільники революційної боротьби Г.Т.Чижук, П.І.Чижук, О.С.Панасюк, С.С.Жумерук та інші селяни-бідняки створили ініціативну групу для об'єднання односельців в колективне господарство (колгосп). У грудні цього ж (1940) року було засновано сільськогосподарську артіль, яку назвали іменем С.М.Кірова. Головою правління артілі обрали людину із селянською кмітливістю О.С.Панасюка. Найпершими вступили в колгосп приблизно 17 чоловік. Серед них — колишні члени КПЗУ й активісти, а також заможні селяни Ферендюк О.І., Гордіяс І.С., Гордіяс А.С., Коптюк Ф.І., Гаврилюк Ф.А. та інші.
Після приходу Червоної Армії на землі Західної України (вже 20 вересня війська ввійшли в село Бобли), селянський комітет заснував бібліотеку, книжки для якої надіслали трудящі Харківської і Полтавської областей. Під час Великої Вітчизняної війни бібліотечну літературу хлопці закопали у лісі.
27 серпня 1948 року в селі Бобли відновлюється артіль ім. Кірова. Організатором у відновленні артілі ім. Кірова стає О.С. Панасюк. Першими в колгосп заяви подали 25 сімей.
Повернемось до історії.
На кінець 1948 року на фермах було лише 52 голови великої рогатої худоби, із них лише 5 корів, то в 1958 році нараховувалось 1600 голів великої рогатої худоби в тому числі 600 корів. В 1948 році надій молока на фуражну корову становив 679 кілограмів , то в 1966 році продуктивність кожної корови доведено до 2350 кілограмів молока. В 1951 році було вироблено м’яса по 7 центнерів на 100 га с/угідь , а в 1967 році виробництво м’яса становило 90 - 100 цент. Грошові прибутки із 5 -ти тисяч у 1948 році зросли до 1 мільйона 100 тисяч карбованців у 1966 році.
Колишній готель
Продуктовий магазин
Зараз в селі є чотири вулиці: Нижня, ім.17 вересня, Центральна та вулиця ім. Кірова.
Балкон.
Будинок культури. На другому поверсі нові вікна.
Обеліск Слави героям Великої Вітчизняної війни.
Велика Вітчизняна війна перекреслила всі сподівання селян. Під час війни село було майже повністю зруйноване, понад 30 юнаків і дівчат гітлерівці відправили до Німеччини, багато було вбито на фронті і мирного населення. Тридцять три місяці село знаходилось в окупації. У 1942 році І.М.Костюк організував підпільну антифашистську групу, яка в тилу шкодила ворогам.
Після визволення в Боблах відновила роботу сільрада. Під її керівництвом почалося відродження села. Трудівники Боблів всіляко допомагали фронту, зокрема, виділили 30 підвід для потреб армії. У 1944-1945 рр. селяни здали у фонд оборони 656 пудів хліба, 980 ц сіна, 2 тис. літрів молока, багато картоплі, м'яса та інших продуктів, зібрали кошти на будівництво танкової колони імені Героїв Волині.
О.С. Панасюк – голова колгоспу ім. Кірова, Герой Соціалістичної праці
Купол церкви.
Школа у якій скрізь стоять нові пластикові вікна.
Меліорація.
Звичайні мешканці йдуть на свято.
Дякую вікіпедії та сайту turrcz.ucoz.ru за цікаву інформацію.
Немає коментарів:
Дописати коментар